Гарвардський Бібліотекар-архівіст Ольга Алексич
Всім, що пов’язано з опрацюванням та використанням гарвардської україніки, займається Ольга Алексич, бібліотекар-архівіст фонду ім. Петра Яцика, заснованого ще у 1970-х роках. О. Алексич має два кабінети – в УНІГУ та у гарвардській бібліотеці ім. Вайденера, одній із найбільших у світі. Її службові обов'язки включають замовлення та закупівлю літератури з України, каталогування українознавчих монографій та періодичних видань для гарвардських бібліотек, організацію та описування архівних колекцій (а вони включають унікальні друковані та фотоматеріали, пов'язані з українською історією ХХ сторіччя й життям української діаспори в Північній Америці), а також надання консультацій, довідкових та дослідницьких послуг студентам, аспірантам, викладачам, стажистам і стипендіатам УНІГУ та Центру імені Дейвіса. Kожна гарвардська Літня Школа, за традицією, починається з «орієнтації», тобто з оглядової екскурсії по головниx університетських бібліотеках, яку проводить О. Алексич. Крім того, зараз, коли повстала тема оцифровування бібліотечних та архівних матеріалів, пані Ольга бере участь практично у всіх подібних проектах, пов'язаних з інститутською та гарвардською українікою.
«Вже було, каже вона, – принаймні, п'ять досить масштабних проектів, пов'язаних з українікою. Повністю оцифровано 10 архівних колекцій, 15 колекцій української політичної ефемери (вибори, протести), 5 колекцій плакатів, близько 250 карт, 150 книжок (переважно, з бібліотек імені Вайденера і Гоутона), 20 музичних партитур та розпочато оцифровування бобін із записами семінарів УНІГУ (близько 300).»
Кожен з викладачів та співробітників УНІГУ є також частиною інших академічних, професійних чи соціальних мереж та інституцій. Зокрема, О. Алексич є членом Консорціуму української спадщини у Північній Америці (The Ukrainian Heritage Consorcium of North America або UHCNA), спілки музейних працівників, архівістів та бібліотекарів США і Канади, котрі займаються збереженням спадщини українців Північної Америки.
«Перша конференція цієї організації, – розповідає Ольга Алексич, – відбулася у Клівленді, в американському штаті Огайо, у 2011 році. Ця подія зібрала багатьох провідних українських музейників, архівістів та бібліотекарів США. Ми обговорювали не лише здобутки, але й проблеми, пов'язані зі збиранням колекцій суто у сфері українознавчих досліджень: як ми збираємо матеріали, як їх описуємо і як надаємо доступ до них усім, хто цікавиться нашими колекціями. Тоді ж було прийнято рішення збиратися щорічно або раз на два роки.
Другу конференцію ми провели у 2012 році у місті Стемфорд, у штаті Коннектикут на базі українського музею та бібліотеки. Саме там була затверджена назва Консорціуму й було прийнято рішення залучити до цієї роботи й канадських фахівців.
У 2014 році Консорціум провів конференцію в Чикаго на базі Українського музею, у 2015 році – в бібліотеці Конгресу, а у 2017 році організатором зустрічі став український центр у місті Сомерсеті, у штаті Нью-Джерсі, а один день учасники конференції провели в Українському музеї в Нью-Йорку.
Як правило, кожна конференція починається з того, що ми знайомимося з колекцією того центру, який нас приймає, і зосереджуємося саме на тих питаннях, якими займається ця конкретна установа. Наприклад, якщо це музей, то ми говоримо про виставки, про те, як вони проводяться, які існують новинки в оформленні експозиції, як зберігаються матеріали, тощо. І йдеться не лише про образотворче мистецтво чи архіви (тобто, книжки чи періодику), але й, скажімо, про текстиль, фотографії чи зразки прикладного мистецтва. Ми також виробили певний формат конференцій. Четвер – реєстрація ввечері, тоді два дні засідань, конференційні сесії, де ми обговорюємо всілякі професійні питання. В неділю – завершальна зустріч і вранці роз'їжджаємося додому.»
Цього року конференція Консорціуму відбувалася з 17 по 20 жовтня на базі Українського наукового інституту Гарвардського університету, та її організатором стала Ольга Алексич. Конференція зібрала музейних кураторів, архівістів, бібліотечних працівників, представників українських культурних центрів Чикаго, Нью-Йорку, Клівленда, Стемфорда, Торонто, Саскатуна (Канада), Наукового товариства ім. Шевченка та Бібліотеки Конгресу США.
«Ми намагалися, – продовжує О. Алексич, – не просто ознайомити учасників конференції зі своїми колекціями (хоча вже й заради цього їм варто було приїздити до Гарварду), але й розповісти їм, як ми використовуємо ці скарби в наукових дослідженнях та при викладанні українознавчих дисциплін. Адже в Гарварді бібліотекар виступає не лише як «наглядач» колекції. Він фактично співпрацює з викладачами та науковцями, пропонує їм певну літературу чи архівні документи, радить, які саме матеріали використовувати в їхніх навчальних курсах.
За ці три дні ми провели кілька екскурсій до гарвардських бібліотек імені Вайденера та імені Гоутона. В останньому, зокрема зібрано багато рідкісних рукописів та книжкових видань від 16-го до початку 20-го століть. Гості також відвідали музей образотворчого мистецтва імені Фоггса. Саме в цей час там проходить виставка, присвячена глобальній міграції, зумовленій війнами та природними катаклізмами. А ця тема, як ми знаємо, є надзвичайно важливою для української діаспори. Саме над нею кілька років тому працював Торонтський університет, і Консорціум радо долучився до її обговорення. Йшлося про збирання та систематизацію друкованих видань, які виходили в таборах для переміщених осіб в перші повоєнні роки. І проблема тут полягала в тому, що ми маємо безліч матеріалів, але вони існують у вигляді газетних статей, брошур, «летючок» або так званих обіжників. Частина цих матеріалів знаходиться в Гарварді, частина – в Торонто, в інших містах або у приватних книгозбірнях. І от зусиллями канандських та американських фахівців вдалося зібрати усі ці матеріали, перенести їх на мікрофільм і створити оцифровану версію. І тепер до цієї оцифрованої версії – де б вона не знаходилася – через інтернет матимуть доступ усі охочі.»
А ось як на своїй сторінці у Фейсбуку відгукується про щойно проведену конференцію її учасниця Марія Клімчак, куратор Українського Національного Музею в Чикаго:
«Три надзвичайно цікавих дні, наповнених лекціями, майстер-класами, екскурсіями, знайомством з найкращими науковцями, дослідниками, істориками. Об'єднані в Консорціум бібліотекарі, музейники, архівісти США і Канади зустрілися в Гарвардському університеті, щоб поділитися успіхами, обдумати плани співпраці на майбутнє… Велика подяка організаторам, усім вам, наші друзі!!! …Разом ми сила! А Гарвард, Український інститут – це космос! Від усіх учасників конференції велика подяка Ользі Алексич, професорові Любомиру Гайді та усій команді українського інституту!»
Дивіться також:
Ольга Алексич у програмі ChasTime Голосу Америки
https://www.facebook.com/watch/?v=2026434954057878