Володимир Єврейський, Людмир Український
19 квітня 2017 року під егідою Центра російських та євразійських досліджень імені Дейвіса та УНІГУ відбувся симпозіум і презентація англомовного видання книжки Володимира
Історія написання і видання цього твору містить у собі кілька інших історій - глобальну, національну, регіональну та безліч приватних. Найкоротша з них – про Володимира Музиченка, краєзнавця й громадського діяча за покликанням, вчителя музики за фахом. Він народився у 1964 році у волинському місті Сарни. Його батько – білорус, мати – єврейка. Хлопець завжди вважав себе, перш за все, євреєм, хоча б тому, що його мати, завдяки милосердю та героїзму простих волинян, чудом пережила війну й жахи Голокосту, й тому, що батьки змалку привчили його завжди бути на боці скривджених. Володимир закінчив рівненське музичне училище, відслужив два роки у війську, одружився і перебрався з родиною до Володимира- Волинського. Там він зацікавився історією місцевої єврейської громади, яка під час Другої світової війни була майже повністю знищена німцями й їхніми колаборантами. А ті, кому пощастило вижити, на той час або померли або емігрували до Ізраїля, Канади та США. В СРСР правда про винищення євреїв, так само, як і справжня історія Другої світової війни, замовчувалася або прикрашалася на догоду ідеології. І лише наприкінці 1980-х і на початку 1990-х років влада незалежної України почала заохочувати дослідження злочинів ХХ-го століття.
Але Володимир Музиченко не збирався чекати на інструкції та вказівки влади. Хоча впродовж восьми століть євреї складали більшість населення Володимира Волинського (або на їдиші - Людмира) і майже все торговельне, промислове, релігійне й культурне життя міста трималося на них, у місцевому краєзнавчому музеї він не знайшов про це гідної згадки. Натомість, усі фізичні пам'ятки їхньої присутності – цвинтарі, синагоги, приміщення театрів, шкіл, тощо – були зруйновані, занедбані й запаскуджені. А місця розстрілу тисяч жертв (наприклад, у селі П'ятихати) були перетворені на сміттєві звалища.
В. Музиченко з головою поринув у працю. Він розчищав місця захоронення провідних релігійних діячів, організовував кампанії, на яких збирав кошти для встановлення пам'ятних знаків на місцях масових розстрілів, розпитував людей про те, що тут діялося півстоліття тому, співпрацював із місцевою владою, наводив контакти зі столичними та закордонними єврейськими організаціями, вів постійну роз'яснювальну роботу серед молоді. А ще він наполегливо збирав свідчення самовидців трагедії, фотографії, архівні документи та інші об'єкти, пов'язані з історією війни та попередньою діяльністю єврейської громади Володимира- Волинського. І з часом стало ясно, що весь цей матеріал мусив бути оприлюдненим, бо досі не існувало жодного популярного, але, разом з тим, ґрунтовного дослідження цієї теми.
Як пише В. Музиченко, «за кількістю Праведників Україна посідає четверте місце після Польщі, Нідерландів і Франції, хоча могла бути й першою, оскільки за умов Радянської України вивчати це питання не було можливості, бо тема Голокосту свідомо замовчувалася».
Хоча в родині у В. Музиченко розмовляли переважно російською, але він свідомо прийняв рішення написати історію євреїв Володимира-Волинського українською мовою. Як патріот України і державник, він при кожній нагоді підкреслює, що його книжка написана не стільки «про євреїв і для євреїв». «Бо злочин, жертвами якого стала ця національна меншина, це злочин проти всього людства, і лише пам'ять про це, передана молодому поколінню, допоможе людству уникнути чогось подібного в майбутньому».
У 2016 році побачило світ англомовне видання цієї книжки в чудовому перекладі Марії Дарії Олійник з Канади. Передмову до нього написали Гарві Буднер (саме завдяки його моральній і фінансовій підтримці були здійснені обидва видання) і професор Віталій Червонойваненко з Києво-Могилянської академії. Крім того, у своєму вступі професор Антоні Полонський представив широку панораму історії Володимира-Волинського як в контексті Центральної Європи та і з перспективи буття єврейського народу.
Вихідні дані українського видання:
Володимир Музиченко, Володимир Єврейський. Історія і трагедія єврейської громади м. Володимира-Волинського. Луцьк, ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. ISBN 978-966-361-658-2.
Вихідні дані американського видання:
Volodymyr Muzychenko, Jewish Ludmir. The History and Tragedy of the Jewish Community of Volodymyr-Volynsky. A Regional History, with an introduction of Antony Polonsky. Translated from the Ukrainian by Maria Daria Olynyk. Academic Studies Press, Boston, MA, 2016. ISBN 978-1-61811-518-8.