# НОВИЙ КУРС В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТНІЙ ШКОЛІ ГАРВАРДСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ September 25, 2026 - [ News ](/news-categories/news) Цього року в рамках Гарвардської літньої школи студенти з усього світу мали нагоду прослухати новий курс “Українська політика і суспільство: Від незалежності, через війну – у майбутнє”. Його створила і провела д-р Емма Матео, яка з липня 2025-го по червень 2026-го року була лауреатом пост докторської стипендії ім. Михайчука і проводила дослідження на базі УНІГУ. ![Emma Mateo](/sites/g/files/omnuum4931/files/2025-08/Emma-Mateo-391.jpg) Д-р Матео – соціолог, сфера її наукових інтересів – протестні рухи, громадянське суспільство та особливості регіональної політики Східної Європи, зокрема в Україні та Білорусі. Її нинішнє дослідження (““Якщо не ми, то хто?” Як цивільне населення реагує на повномасштабну агресію Росії в Україні.”) – аналізує поведінку мирних українців під час війни, розв’язаної Російською Федерацією. У своїх дослідженнях Е. Матео широко користується методологією, яку вона застосовувала під час написання докторської дисертації в Оксфордському університеті. Її особливо цікавить те, як взаємодія протестних рухів, громадянського суспільства, засобів масової інформації та сучасних технологій спричинила небачене досі використання таких соціальних мереж, як, наприклад, Телеграм Мессенджер. Її праці були надруковані у журналах Post Soviet Affairs та Social Media+ Society. Раніше вона була удостоєна стипендії ім. Петра Яцика (Інститут ім. Гаррімана при Колумбійському університеті, 2022 – 2024) та пост докторської стипендії від Центру ім. Джордана при Нью-Йоркському університеті, 2024 – 2025. Вона викладала у Колумбійському університеті та в Київській Школі Економіки. Е. Матео має наукові звання доктора соціології (2022) та магістра російських та східноєвропейських досліджень (2018) Оксфордського університету та звання бакалавра Кембриджського університету. Вона народилася і навчалася у Британії та вільно володіє українською, французькою та російською мовами. В її планах – подальша дослідницька робота, яка стосується України, і невдовзі вона вирушає до Данії, де працюватиме у Копенгагенській бізнес-школі. Курс, який вона цього літа читала в Гарварді, судячи з відгуків студентів, був надзвичайно успішним. Він давав змогу слухачам подивитися на політичне життя України як з погляду “верхів” (тобто, провідних гравців), так і з погляду “низів” (тобто, тих, кого традиційно називали “народними масами”). Студенти обговорювали не лише результати виборів чи тонкощі зовнішньої політики, але й коливання та вподобання українського суспільства, зародження й бурхливий розвиток протестних рухів та роль громадянського суспільства в історії незалежної України. **ЕММА МАТЕО:** Базовим текстом мого курсу була блискуча монографія М. Попової та О. Шевель “Росія та Україна: переплетена історія, окремі країни”. Ця наукова праця написана приступною мовою, вона не вимагає ґрунтовного знання України, але висвітлює багато промовистих деталей, які пояснюють докорінні зміни, котрі відбулися у політичному житті та в суспільстві з відколи країна здобула незалежність. Ми також використовували багато інших статей та додаткових матеріалів для висвітлення найбільш важливих тем. Це дало нам змогу охопити практично всі події та теми сучасної історії України. І я надзвичайно вдячна Оксані Шевель, яка наприкінці цього семестру знайшла час завітати на мій курс та відповісти на численні запитання студентів. Мені особливо приємно було спостерігати за тим, як студенти занурюються у запропоновані їм завдання. Кожен з них мав підготувати певну тему і представити загалу якийсь елемент української культури (в широкому розумінні цього слова). Це міг бути якийсь мистецький напрямок або конкретна мода, фестивалі, фільми, книжки або телевізійні передачі, меми, проекти культурної дипломатії, козацькі символи чи культурний спадок чорнобильської зони. І це – далеко не повний перелік тем, які ми обговорювали на заняттях. Мені було надзвичайно приємно бачити, як студенти ділилися своїм знанням та відкриттями. Для них – і для мене! – це було справжнім освітнім досвідом. І це на додачу до всіх тих матеріалів, які вони мусили прочитати й засвоїти. Це, безумовно, розширило коло їхніх інтересів. Або інше завдання, під час якого, працюючи в групах вони мусили створити подкасти. При цьому вони використовували медіа-студію Гарвардського університету. Ви не уявляєте, які чудові подкасти з того вийшли! Одна з груп, використовуючи відео-архіви, створила мультимедійний проект про анексію Криму. А в межах підсумкової курсової роботи студенти мусили представити свої дослідницькі проекти, які стосувалися звільнення чинного міністра оборони України та протестів, що були спричинені цим кроком. Що було чудовою нагодою підсумувати всі здобуті під час цього курсу знання та використати їх для освітлення поточних подій в Україні. В моїй групі крім українців із Києва, Львова, Харкова, Запоріжжя, Одеси та Миколаєва були студенти з Великої Британії, Канади, Німеччини, Гонконгу та Японії. Деякі з них були добре обізнані з українською політикою, інших можна вважати новачками. І моїм завданням, як викладача, було створити атмосферу, в якій кожен студент міг не лише дізнатися щось нове, але й одержати стимул для своїх подальших досліджень. Власне, цей курс був комбінацією міні-лекцій, групової діяльності та постійних обговорень. Це були дуже жваві розмови, і можна сказати, що студенти весь час вчилися одне від одного. Інколи українські студенти ділилися своїм особистим досвідом на теми, які ми обговорювали на заняттях, а інколи студенти з усього світу пропонували свої думки на ці та інші дотичні теми. І від цього процес пізнання лише виграв. До початку Школи я мала побоювання відносно того, як мої українські студенти поставляться до того, що про українську політику їм розповідатиме викладачка з Британії, яка не має українського коріння. Чи може вона їх чомусь навчити? Але з відгуків моїх українських студентів стало ясно, що, по-перше, це для них був позитивний досвід, а, по-друге, вивчення певних подій та явищ це не не саме, що безпосередній досвід участі в них. Крім того, більшість моїх українських студентів під час того ж Євромайдану були дітьми. І вони, ясна річ, не застали часів Л. Кравчука та Л. Кучми. Тож створення для них можливості більш ґрунтовного вивчення українського політичного життя було для мене великою честю. І я постійно була свідома того, що всі вони є надзвичайно розумними та амбітними молодими людьми, і за ними – майбутнє України. See also:- [ In Ukrainian ](/tags/ukrainian) Share on:- [ Facebook ](#) - [ Twitter ](#) - [ Linkedin ](#)