Проект «МАПА. Цифровий Атлас України» - Вікно у Новітню Історію України

Поява персональних комп'ютерів та інтернету докорінно змінила життя сучасної людини. Сьогодні пізнання світу неможливе без застосування найновіших досягнень науки й техніки та без використання сучасних систем зв'язку. Глобалізація не лише дозволяє, але й вимагає, щоб будь-які наукові досягнення та відкриття зразу ж ставали надбанням не лише фахівців, але й усіх, кого вони цікавлять. Наприклад, для того, щоб знати, чим зараз займаються історики, не обов'язково бувати на конференціях чи передплачувати грубі наукові видання. Достатньо мати доступ до вебсайтів провідних наукових та освітніх інституцій і володіти англійською мовою.

Науковці УНІГУ небезпідставно вважають, що їхні історичні дослідження, конференції, круглі столи, семінари та наукові проекти варті того, щоб про них знали всі, хто займається історією України.

Нові форми дослідження української історії

Однією з найбільш масштабних програм, над якою зараз працює Інститут, є проект «МАПА. Цифровий атлас України». Сутність цього проекту - вивчення новітньої української історії та політичної географії за допомогою найбільш сучасних досягнень у галузі інформаційних технологій. Використовуючи географічні інформаційні системи (GIS), Інститут досліджує, вводить у науковий обіг (і тим самим робить загальнодоступною) всю відому на сьогодні інформацію не лише про певні ключові події в історії України, але і про економічні, історичні, політичні та соціальні зміни, які вона нині зазнає. І до цієї праці ми залучаємо і заохочуємо вчених, студентів й аспірантів, як у Гарварді, так і за його межами.

Ініціатором і науковим керівником проекту «МАПА. Цифровий атлас України» став д-р Сергій Плохій, професор кафедри української історії ім. М. Грушевського Гарвардського університету і директор УНІГУ.

За всі технічні та організаційні аспекти проекту відповідає співробітник Інституту й директор «МАПИ» Костянтин Бондаренко. Він також координує зв'язки з усіма нашими партнерами у США, в Україні та Польщі й представляє «МАПУ» на конференціях і науково-технічних форумах. 

В центрі уваги – Голодомор 1932 – 1933 років

procurement photoПоштовхом до створення цього проекту було бажання зосередити увагу на дослідженні Голодомору 1932-1933 років. Ця трагедія і той факт, що протягом шестидесяти років в СРСР сама згадка про неї вважалася кримінальним злочином, перетворили Великий Голод на вибухову політичну (а з огляду на позицію Російської Федерації) ще й міжнародну проблему. А отже продовжує існувати потреба в тверезому погляді на всі складові Голодомору, від його причин, походження, регіональних відмінностей і до психологічних та демографічних наслідків. Автори проекту вирішили залучити до співпраці такі відомі установи, як Державне науково-виробниче підприємство «Картографія», Інститут демографії і соціальних досліджень та Інститут історії України Національної Академії Наук України (НАН). Було вирішено створити серію мап тих областей та районів України, що були охоплені голодом. За задумом, ці мапи повинні відбивати різні параметри катастрофи, такі як демографічні втрати, що сталися у 1932-1933 роках, етнічний склад населення, стан тогочасної екології, урядові заходи, які застосовувалися в різних місцевостях, ступінь запровадження колективізації, плани зернозаготівель, звіти про їхнє виконання, тощо.

Важливою рисою цього проекту є те, що всі ці мапи виставлені в мережу і є інтерактивними, іншими словами - вони дозволяють користувачам (тобто фахівцям та ентузіастам історії в будь-якій країні світу) не лише проводити власний аналіз історичних даних, але й формулювати нові питання та завдання, котрі, як ми сподіваємося, будуть стимулом для подальших досліджень Великого Голоду.

famine web app

Активними учасниками цієї частини проекту «МАПА» в різні часу були Наталя Левчук, старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ, картограф Геннадій Побережний, який також є співавтором монографії про Голодомор та політику геноциду в Радянській Україні, та Джозеф Лівзі, який нині є аспірантом Нью-Йоркського університету. У 2011-2012 роках, навчаючись в магістратурі Гарвардського університету, він досліджував Голодомор у київських архівах і використовував здобуту там інформацію для своєї роботи над цим проектом.

Сучасна Україна. Питання ідентичності

Другу складову частину «МАПИ» можна було б назвати соціологічним й політологічним дослідженням української ідентичності у п'яти головних макрорегіонах України – Сході, Заході, Півдні, Центрі й на Донбасі. На основі сучасної методики вчені намагаються об'єктивізувати ставлення пересічних українців до ідеї державної незалежності, до історії країни та до різних аспектів її нинішньої політики. Крім результатів власних досліджень УНІГУ використовує дані, які були одержані й опрацьовані іншими соціологами. Перше джерело цієї інформації – проект «Регіон, нація, світ: новий міждисциплінарний та транскультурний погляд на Україну» університету Св. Ґеллена. Цей проект включає результати двох опитувань, проведених у березні 2013 року та в березні 2015 року. Друге – проект «Формування спільної української ідентичності за нових обставин: особливості, перспективи та проблеми», здійснений у грудні 2015 року Центром імені Розумкова. Й, нарешті, в нашому розпорядженні є тепер данні про зміни топонімів та зняття пам'ятників доби СРСР, які оприлюднив Український інститут національної пам'яті. Саме поняття ідентичності є досить широким, тому нас цікавлять, зокрема, такі аспекти сучасного політичного і громадського життя, як ставлення українців до ключових історичних подій, діячів та пам'ятників, мовне питання, декомунізація, анексія Криму, російська агресія на Донбасі, тощо. Ця інформація одразу ж наноситься на мапи всіх двадцяти шести областей України.

History and IdentityІснує думка, що Україна поділена на Схід і Захід, і що ці дві частини історично, культурно, а отже і політично, рухаються в різних напрямках. Але зібрані нами й нанесені на мапи дані соціологічних опитувань переконливо свідчать про те, що цей стереотип не відповідає дійсності. Такі драматичні події, як Помаранчева революція, Майдан гідності, а тепер ще й війна на Сході, здавалося б, мусили роз'єднати населення країни й загострити всі наявні протиріччя та упередження. Але, згідно з результатами згаданих опитувань, українська ідентичність із року в рік стає дедалі міцнішою, і проросійський сепаратизм, який мав місце у 1990-х, у 2013-2014 роках фактично зійшов нанівець і був реанімований лише завдяки втручанню російських спецслужб. Що, між іншим, одразу спростовує тезу про «громадянську війну» на Сході.

Цією важливою частиною проекту «МАПА» зараз впритул займається відомий соціолог д-р Вікторія Середа, доцент Українського католицького університету (УКУ), організатор та учасник понад тридцяти соціологічних досліджень (зокрема, проведення та аналіз масових опитувань та інтерв’ю) та автор численних підручників та інших публікацій. Серед її інтердисциплінарних наукових інтересів – трансформація питання про ідентичність та історичну пам'ять в сучасній Україні, співвідношення регіонального та загальнонаціонального, а також ситуація з біженцями із зони військових дій.

До останнього часу в рамках програми «МАПА» також працювала д-р Надія Кравець, політолог і фахівець, яка займається країнами колишнього Радянського Союзу.

Генеалогія Київської Русі

GenealogyТретя складова проекту присвячена генеалогії Київської Русі, мета якого продемонструвати на базі середньовічних джерел, що Русь була невід'ємною частиною тогочасного європейського світу, від Атлантики до Дніпра. Основою для цього проекту стала «Електронна мапа генеалогічних зв'язків Київської Русі» (The Rusian Genealogy Web Map) д-ра К. Раффенсперґера. Вчений створив електронну інтерактивну мапу, на якій представлені династичні шлюби Рюриковичів (а саме – нащадків князя Володимира) в 11-12 сторіччях. З цієї мапи, зокрема, видно, що понад 70 відсотків всіх династичних шлюбів Володимировичів зв’язують Русь з провідними державами тогочасної Європи. Джерелом цієї інформації стала «База даних генеалогії Русі», складена Кристияном Раффенспеґером, при технічній підтримці Дейвіда Дж. Бірнбаума.

Інтерактивний характер «МАПИ» дозволяє всім, хто користується цією веб-сторінкою, самостійно досліджувати як хронологічні, так і географічні параметри цих династичних шлюбів.

Топоніми середньовічного Поділля

Й, нарешті, четверта складова «МАПИ», над якою зараз працює д-р Віталій Михайловський з Київського університету імені Б. Грінченка, це «Поділля за часів пізнього Середньовіччя». Цей проект мусить представляти всі ідентифіковані дотепер топоніми (населенні пункти, замки, гідроніми) на території історичного Поділля. Інформація про кожен із цих топонімів включатиме історичну назву, сучасну історичну назву, англійську транслітерацію сучасної назви, рік або період першої згадки та першу повітову приналежність населеного пункту за часів пізнього Середньовіччя. Електрона версія цієї мапи дасть змогу простежити динаміку появи кожної назви у джерелах ідентифікованих топонімів.

Podillya

Інтерес до «МАПИ»

Електронна версія «Цифрового атласу України» на інститутському вебсайті існує вже кілька років, але інтерес до неї не вщухає. Щомісяця на цю сторінку заходять приблизно 600 відвідувачів. Їхня географія охоплює Україну, Росію, США, Великобританію, Канаду, Бразилію, Польщу, Німеччину та Киргизстан.

Проект «МАПА» став можливим завдяки щедрій фінансовій підтримці Фонду Евгена і Деймел Шклярів та Фонду Катедр Українознавства.

КАФЕДРА СОЦІОЛОГІЇ УКУ. СЕМІНАР «Картографія та просторовий аналіз даних». Лекторка: Вікторія Середа, доцент кафедри соціології УКУ; пост-докторський стипендіат програми МАПА, Українського Наукового Інституту, Гарвардського університету.

Copyright © 2017 The President and Fellows of Harvard College

Address: 34 Kirkland Street, Cambridge, MA 02138
Hours of operation: 9 a.m.-5 p.m. EST
Phone: 617-495-4053
Fax: 617-495-8097
E-mail: huri@fas.harvard.edu